Митець у постколоніальному світі в романі Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас»

Abstract

(ua) У доробку сучасного українського письменника, представника «житомирської школи» В. Даниленка чільне місце посідає іронічно-сатирична проза, в якій критикуються різні аспекти нашого життя доби незалежності. Таким є й роман «Клуб „Старий Пегас”», що порушує проблему абсурдності буття митця в посттоталітарному світі. Через іронічно-сатиричні описи атмосфери клубу «Старий Пегас», який очолює головний герой твору Юлій Солодчук, прочитується ставлення нової генерації українських письменників до тих митців старшого покоління, які живуть минулим. Авторські алюзії, іронічно-сатиричні оцінки піддають осуду поведінку національної мистецької спільноти, котра нищить талановиту особистість. Як антитеза до членів клубу змальований Юлій Солодчук – людина нового часу й нового світогляду, яка виступає проти імітації творчості. Пародійно-сатиричний тон домінує в змалюванні освіти України. У викривальній манері автор змальовує університет культури. Осуду піддається й загальна атмосфера закладу, і поведінка ректора, який утілює в життя свої комерційні плани й принижує гідного викладача. Письменник утверджує думку, що протистояти корупції й невігластву творча людина не може. Психологію письменника Солодчука В. Даниленко розкриває й через змалювання пікантних подробиць його нещасливого особистого життя. Змістом свого роману автор переконує читача в тому, що справжній митець завжди самотній. Його гармонія – у творчості, яка, за З. Фрейдом, утілює пережите. Роман В. Даниленка «Клуб „Старий Пегас”» має антиколоніальне звучання. Він порушує позачасову проблему стосунків у мистецькому середовищі, творчої людини й суспільства, актуалізує питання розвитку сучасної літератури й освіти.