Наукові видання каф-ри історії України та всесвітньої історії
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Радянська агресія в Афганістані (1979–1989 рр.) і американсько-пакистанські відносини(2022) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.(ua) У статті на підставі переважно американських і пакистанських документів і мемуарної літератури досліджено вплив агресії СРСР в Афганістані в 1979–1989 рр. на відносини між США і Пакистаном. Радянська інтервенція в Афганістан зумовила погіршення радянсько-американських відносин, згортання «розрядки» і загострення «холодної війни». Одним із проявів цього стала підтримка Сполученими Штатами афганської опозиції. США потребували союзників у цій політиці, одним з яких став Пакистан. Він був затиснутий між окупованим радянськими військами Афганістаном і недружньою Індією, тож потребував надійних союзників. До того ж у Пакистані розмістилися штаб-квартири афганських опозиційних партій, знайшли притулок майже 3 млн. біженців і були облаштовані табори підготовки моджахедів. США і Пакистан були зацікавлені у співпраці. Доведено зумовленість зміни формату американсько-пакистанських відносин громадянською війною в Афганістані та залученням у неї СРСР на боці правлячої Народно-Демократичної Партії Афганістану. З’ясовано, що відносини між США і Пакистаном у 1980-і рр. розвивались у двох напрямках: офіційному і прихованому. Під впливом афганської кризи США поступилися своїми принципами. Попри диктаторський режим і порушення умов ядерного нерозповсюдження США значно розширили військово-технічну й економічну допомогу Пакистану. Це значно посилило обороноздатність країни і посилило позиції режиму М. Зіяуль-Хака. Пакистан перетворився на одного з головних союзників США у регіоні загалом і в їх підтримці опозиції в афганській кризі зокрема. Важливою була таємна співпраця Центрального розвідувального управління США і пакистанської Міжвідомчої розвідки з фінансування і постачання військового майна афганським моджахедам, надання їм розвідувальних даних, сприяння у виготовленні та поширенні пропагандистських матеріалів тощо. Це мало помітний вплив на перебіг Афганської війни, значно посилило здатність моджахедів протистояти радянським військам і збільшило згубні наслідки афганської авантюри для СРСР. Після виведення радянських військ з Афганістану Пакистан втратив для США стратегічне значення, більшість програм американсько-пакистанського співробітництва були згорнуті.Документ Нова історія Азії та Африки(ПП «Центр оперативної поліграфії “Авангард”», 2017) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ Країни Азії та Африки (ХХ – поч. ХХІ ст.)(Озеров Г. В., 2022) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ Вершино-Кам’янка : Історія(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2019) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ СРСР в Афганістані (1978–1991 рр.): остання спроба експорту соціалізму(Мачулін, 2021) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ Колоніалізм в історії країн Сходу(Кіровоград: ПП «Центр оперативної поліграфії “Авангард”», 2014) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.Документ Позиція радянського керівництва щодо «афганського питання» напередодні та після виведення радянських військ із Афганістану (1985–1991 рр.)(2021) Ковальков, Олександр Леонідович; Kovalkov, O. L.(ua) У статті на підставі різноманітних джерел та наукової літератури проаналізовано під-ходи радянського керівництва щодо політики СРСР в Афганістані в 1985–1991 рр. Доведено, що на їх вироблення впливали складна військово-політична ситуація в Афганістані й усві-домлення Москвою безперспективності військових засобів урегулювання конфлікту. Значний вплив мали також наростання кризових явищ в економіці та погіршення міжнародного ста-новища СРСР. Головною метою політики нового радянського керівництва в «афганському питанні» було проголошено виведення звідти радянських військ. З’ясовано, що в радянському керівництві існували різні підходи до афганської політики СРСР, які не завжди співпадали з офіційною позицією Москви. Це ускладнювало й затягувало врегулювання «афганської кризи», негативно впливало на внутрішню і зовнішню політику СРСР. Лише тверда позиція М.С. Гор-бачова та частини його оточення уможливила підписання Женевських угод та їх дотримання Радянським Союзом. Головним елементом їх реалізації стало своєчасне виведення радянських військ із Афганістану. З’ясовано, що для радянського керівництва виведення радянських військ із Афганістану розглядалося як важливий елемент реалізації «нового політичного мислення» та налаго-дження діалогу із західними країнами. Утім, це не означало відмови від усебічної підтримки Радянським Союзом афганського марксистського режиму М. Наджибулли. І перед, і після виведення своїх військ СРСР надавав значну політичну, фінансово-економічну та військово-технічну допомогу Афганістану і сприяв його реформуванню шляхом «соціалістичної орієн-тації». Це дало змогу афганському урядові впродовж двох років успішно протистояти опо-зиції в громадянській війні. Лише серпневий 1991 р. путч, криза і розпад Радянського Союзу змусили Москву відмовитися від підтримки режиму М. Наджибулли. Це й визначило його падіння у квітні 1992 р.Документ «Брама до пекла» – Янівський концентраційний табір смерті(Scientific Collection «InterConf», 2023) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, O. M.(ua) Вивчення Янівського табору має важливе значення в історії Голокосту, що став трагічною подією Другої світової війни, під час якої більш як шість мільйонів євреїв були безжально вбиті нацистським режимом. Повноцінні дослідження Янівського концтабору українськими дослідниками розпочалися після незалежності України, але на сьогодні їх вкрай мало. У радянський період Голокост та геноцид єврейського населення було мало дослідженою темою, саме тому історія Янівського табору залишається і по сьогодення недостатньо висвітленою та розкритою, і залишається в тіні порівняно з іншими таборами смерті нацистської Німеччини. Основними джерелами з вивчення цієї теми виступають спогади в’язнів, які зуміли пережити геноцид, свідчення колаборантів та працівників табору. Саме вони дають змогу описати період «остаточного розв’язання єврейського питання» нацистів у дистрикту «Галичина» та в таборі смерті. Метою статті є описання місця Янівського табору в історії геноциду єврейського народу, з’ясування злочинів, що відбувалися в таборі, розглянути систему, що утворилася всередині табору, показати життя в’язнів у таборі.Документ Практикум із курсу «Державотворчі та культурницькі процеси в країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи в епоху Середньовіччя та Модерний час»(ПОЛІМЕД-Сервіс, 2023) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, O. M.(ua) Практикум з історії країн Центрально-Східної та Південно-Східної Європи в епоху Середньовіччя та Ранньомодерний час (VI–XVІІІ ст.) рекомендований для вивчення студентам гуманітарних спеціальностей, які в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка вивчають вибіркову навчальну дисципліну «Державотворчі та культурницькі процеси в країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи в епоху Середньовіччя та Модерний час». Навчально-методичні матеріали містять основні проблемні питання із середньовічної та ранньомодерної історії болгар, сербів, хорватів, словенців, чехів, словаків та поляків, методичні рекомендації до них. У практикумі пропонуються питання для обговорення та дискусій, вказуються основні терміни й поняття з курсу, зазначаються ключові дати та події, які необхідні для розуміння специфіки цивілізаційного поступу відповідного народу. Для поглибленого вивчення окремих політичних, соціальних, господарських, культурних проблем з історії слов’янських народів студентам підібрані документальні джерела з тем, що вивчаються. Тестові завдання допоможуть студентам виробити навички узагальнення та порівняльно-аналітичної діяльності. Видання сприятиме розширенню знань студентів, поглибленню розуміння ключових особливостей історичного розвитку країн регіону, формуванню в них навичок самостійної роботи з матеріалами джерел.Документ Особливості використання етнографічного матеріалу в шкільному курсі історії(2023) Марченко, Олег Миколайович; Marchenko, O. M.(ua) Сучасна історична освіта в Україні передбачає набуття учнями цілісних знань і компетентностей про політичну, соціальну, економічну, історичну, етнографічну, культурну сфери буття українців і народів світу, вивчення їхнього минулого та сьогодення. Бурхливі події останніх десятиліть із новою силою примусили людство звернути увагу на проблеми етнічності. Процеси розширення міжкультурних зв’язків, об’єднання Європи, розпад цілої низки багатонаціональних держав, етнічні конфлікти, напруженість, непорозуміння, повністю відкинули гуманістичні ілюзії про єдність людства. Усе це часто є породженням стереотипного сприйняття інших народів, їхньої культури, поведінки, плодом ментальної упередженості, масового соціального невігластва. У зв’язку із цим виникла нагальна необхідність у поглибленому вивченні етнічних процесів минулого й сьогодення. Ось чому знання з етнографії народів світу та власного народу є актуальними й необхідними для сучасної людини ХХІ століття. З цією метою в навчальні плани університетів для студентів гуманітарних спеціальностей була включена нова дисципліна «Етнологія», що передбачає вивчення і засвоєння студентами питань теорії етносу, етногенезу й етнічної історії, традиційних і сучасних форм життєдіяльності етносів різних континентів, особливостей міжетнічної комунікації, етнічної картини світу, етнічної свідомості та інше. Для сучасних вчителів історії важливо використання етнографічного матеріалу в шкільних курсах історії України та всесвітньої історії, щоб ефективніше, ґрунтовніше, повніше, різноманітніше, з позиції гуманізму, загальнолюдських цінностей подавати уроки з історії чи проводити факультативні заняття, виховні години. Без загального уявлення про етногенез та етнічну минувшину, розуміння особливостей традиційно-побутової культури, специфіки громадського побуту, сімейно-шлюбних відносин, календарної обрядовості неможливе усвідомлення складності етнокультурного розвитку людства.Документ Funeral rite in the mound of Scythian Time near Vasyne(2023) Козир, Ірина Анатоліївна; Панченко, Кирило Ігорович; Чорний, Олександр Васильович; Kozyr, І.; Panchenko, K.; Chornyi, O.(en) The article is devoted to an analysis of the funeral rite from the mound near the village of Vasyne in Kirovohrad region. The site is located on the border of the Dnipro right-bank forest-steppe and steppe. The main Scythian burial was deposited in a wooden chamber on the ancient ground surface. A complex wooden burial structure of oak timbers constructed over it was partially burnt, but was well preserved. The remains of artefacts found in the burial site, including fragments of ancient amphoras, among them plump-throated Chios, thin-walled antique black-figured kylix, fragments of ceramic vessels, and animal bones. Undoubtedly, the most interesting find was a stone anthropomorphic stele of grey granite. The complex dates to the first quarter of the 5 th century BC.Документ Костянтин Симонов та Євген Долматовський про Зелену Браму: два погляди на одну проблему(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Філоретова, Лариса Мартіївна; Chornyi, Oleksandr Vasylovych; Filoretova, Larysa Martiyivna(ua) Традиційно піонером у дослідженні історії оточених 6-ї й 12-ї армій Південно-Західного фронту вважається Є. А. Долматовський, який на початку 1980-х років підготував та опублікував видання “Зеленая Брама: Документальная легенда об одном из первих сражений Великой Отечественной войни”. Саме його дещо завуальована документальна праця, яку він сам назвав документальною легендою, тоді ознайомила увесь СРСР з трагічними подіями літа 1941 року в лісовому урочищі Зелена Брама на Кіровоградщині. Але, як виявляється Є. А. Долматовський був не першим дослідником в СРСР, який торкався цієї проблеми. У середині 1960-х років активно історією оточених 6-ї й 12-ї армій займався відомий радянський письменник К. М. Симонов, який в СРСР фактично вперше підняв на щит окреслену проблему, але його науково-публіцистичні розвідки про оточенців у Зеленій Брамі, про командарма П. Г. Понєдєліна та комкора М. К. Кириллова в той час в СРСР надруковані не були. Вони побачили світ лише в другій половині 1980-х років. У пропонованій розвідці автори проаналізували причини замовчування в СРСР доробку К. М. Симонова з окресленої проблеми, а також порівняли його погляди і Євгена Долматовського на проблему оточених армій на Кіровоградщині.Документ Невідомі спогади генерала Баграда Ісааковича Арушаняна про бої 12-ї армії в червні-серпні 1941 року (з фондів Народного музею села Підвисокого)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, O. V.(ua) Наприкінці липня - на початку серпня 1941 року на Кіровоградщині в оточенні загинули дві радянські армії Південного фронту - 6-а й 12-а. Це був перший великий котел на території України на початковому етапі радянсько-німецької війни 1941 1945 років. Історія оточених 6-ї й 12-ї армій за браком джерел й досі залишається малодослідженою проблемою Другої світової війни. Деякою мірою завісу таємничості над історією оточених армій відкривають спогади начальника штабу 12-ї армії генерала Б. І. Арушаняна - безпосереднього учасника подій. Документ зберігається у фондах Народного музею села Підвисокого Новоархангельського району Кіровоградської області і є повною версією спогадів, що публікувалися в “Военно-историческом журнале” у 1973 році. У пропонованій публікації автор-упорядник, окрім спогадів, подає коротку джерелознавчу довідку про документ та біографічні матеріали про генерала Б. І. Арушаняна. Спогади друкуються в авторській редакції та мовою оригіналу.Документ Доповідь генерал-майора C. І. Іовлєва у військово-науковому товаристві київського військового округу (м. Київ, 1966 р.)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Чорний, Олександр Васильович; Chornyi, O. V.(ua) Доповідь генерал-майора у відставці С. І. Іовлєва “Бои 6-й и 12-й армии в окружении в районе города Умань (июль-август 1941 г.) ”, виголошена на засіданні Військово-наукового товариства Київського військового округу в 1966році є знаковим і водночас маловідомим дослідженням з історії оточених на Кіровоградщині армій генералів І. М. Музиченка та П. Г. Понєдєліна. Це одне із перших досліджень з історії оточених 6-ї й 12-ї армій, яке ніколи не публікувалося в повній версії на сторінках наукових видань. З огляду на те, що дослідження й досі не втратило актуальності для вивчення оборонних боїв на Кіровоградщині у липні-серпні 1941 року, матеріали підготовлені С. І. Іовлєвим варті представлення в науковій літературі. У пропонованій публікації автор-упорядник, окрім самої доповіді, подає біографічні матеріали про генерала С. І. Іовлєва, коротку сучасну історіографічну оцінку підготовленого генералом матеріалу, а також уточнені та доповнені дані про вищий командний склад армій оточених у Зеленій Брамі. Доповідь С. І. Іовлєва публікується за списком, що зберігається у фондах Народного музею села Підвисокого Новоархангельського району Кіровоградської області, в авторській редакції та мовою оригіналу.Документ Елементи поховальної символіки як маркери культурно-релігійного простору Торговицького археологічного комплексу XIV ст.(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Козир, Ірина АнатоліївнаДокумент Дослідження міжнародних відносин України в працях Сергія Шевченка (1993-2014 pp.)(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Бабак, Оксана ІванівнаДокумент Опанас Михалевич в суспільно-політичному житті Єлисаветграда другої половини ХІХ століття(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Філоретова, Лариса МартіївнаДокумент Єлисаветградський період життя видатного історика-славіста Віктора Івановича Григоровича(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Житков, Олександр Анатолійович; Пономаренко, Людмила ВасилівнаДокумент Конфлікт м. Глинського з Я. Заберезинським(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Токар, Наталя МиколаївнаДокумент Особливості навчання і виховання дітей дворян шкільного віку в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Марченко, Олег Миколайович