Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/4849
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКирилюк, Ольга Леонідівна-
dc.date.accessioned2023-06-18T23:04:30Z-
dc.date.available2023-06-18T23:04:30Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationКирилюк О. Л. Мовні засоби сугестивного впливу на реципієнта в дискурсі інформаційної війни / Ольга Леонідівна Кирилюк // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Журналістика». - 2021. - Т. 32 (71). - №4 (1). - С. 24–28. URL: https://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2021/4_2021/part_1/7.pdf doi:10.32838/2710-4656/2021.4-1/05uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/4849-
dc.description.abstract(ua) У статті досліджено мовні засоби сугестивного впливу на суспільство в умовах інформаційної війни. Оскільки сугестія передбачає вплив на психіку людини, то застосування таких способів в умовах збройних конфліктів стає особливо важливим супроводжувальним засобом ведення воєнного протистояння. Мовні одиниці, використовувані кожною зі сторін конфлікту, стають суттєвим елементом формування громадської думки. На основі аналізу текстів ЗМІ та соціальних мереж визначено основні мовні засоби впливу на суспільство в межах дискурсу російсько-української інформаційної війни. Установлено вісім головних способів здійснення мовного сугестивного впливу на реципієнта в умовах інформаційного протистояння: 1) використання «прийому зв’язки» (уведення слова в потрібний мікроконтекст); 2) уживання емоційно забарвлених слів із метою викликання відповідних емоцій та зниження рівня раціонального мислення реципієнта; 3) використання трюїзмів/псевдотрюїзмів (загальників), які надають інформації умовної достовірності, роблять її такою, що не може піддаватися сумніву; 4) уживання конструкцій з іллокуцією заклику; 5) використання слів з об’єднавчою семантикою; 6) уживання конструкції «так званий» із семантикою нелегітимності; 7) маніпуляція прийменниками «на/в»; 8) уживання префікса «недо-» як способу знецінення або невизнання. Використання мовних засобів відбувається в межах бінарних опозицій «хорошепогане», «позитивне-негативне». Також у пропонованій розвідці розглянуто такий різновид семного варіювання, як «наведення», яке полягає у внесенні контекстної семи, що відсутня в системному значенні слова. У межах досліджуваного дискурсу такий процес потрактовано як «нав’язування семи з метою впливу на реципієнта». Зазначені способи здатні суттєво вплинути на свідомість суспільства, змінити його когнітивні установки, змусити переглянути усталені поведінкові сценарії.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectінформаційна війнаuk_UA
dc.subjectконцептuk_UA
dc.subjectтрюїзмиuk_UA
dc.subjectмовна маніпуляціяuk_UA
dc.subjectконотативна семаuk_UA
dc.subjectнаведення семиuk_UA
dc.subjectприйом зв’язкиuk_UA
dc.subjectсугестивна лінгвістикаuk_UA
dc.titleМовні засоби сугестивного впливу на реципієнта в дискурсі інформаційної війниuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові видання каф-ри української філології та журналістики



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.