Мовні засоби сугестивного впливу на реципієнта в дискурсі інформаційної війни

Abstract

(ua) У статті досліджено мовні засоби сугестивного впливу на суспільство в умовах інформаційної війни. Оскільки сугестія передбачає вплив на психіку людини, то застосування таких способів в умовах збройних конфліктів стає особливо важливим супроводжувальним засобом ведення воєнного протистояння. Мовні одиниці, використовувані кожною зі сторін конфлікту, стають суттєвим елементом формування громадської думки. На основі аналізу текстів ЗМІ та соціальних мереж визначено основні мовні засоби впливу на суспільство в межах дискурсу російсько-української інформаційної війни. Установлено вісім головних способів здійснення мовного сугестивного впливу на реципієнта в умовах інформаційного протистояння: 1) використання «прийому зв’язки» (уведення слова в потрібний мікроконтекст); 2) уживання емоційно забарвлених слів із метою викликання відповідних емоцій та зниження рівня раціонального мислення реципієнта; 3) використання трюїзмів/псевдотрюїзмів (загальників), які надають інформації умовної достовірності, роблять її такою, що не може піддаватися сумніву; 4) уживання конструкцій з іллокуцією заклику; 5) використання слів з об’єднавчою семантикою; 6) уживання конструкції «так званий» із семантикою нелегітимності; 7) маніпуляція прийменниками «на/в»; 8) уживання префікса «недо-» як способу знецінення або невизнання. Використання мовних засобів відбувається в межах бінарних опозицій «хорошепогане», «позитивне-негативне». Також у пропонованій розвідці розглянуто такий різновид семного варіювання, як «наведення», яке полягає у внесенні контекстної семи, що відсутня в системному значенні слова. У межах досліджуваного дискурсу такий процес потрактовано як «нав’язування семи з метою впливу на реципієнта». Зазначені способи здатні суттєво вплинути на свідомість суспільства, змінити його когнітивні установки, змусити переглянути усталені поведінкові сценарії.