Мовне віддзеркалення збройного конфлікту в постфольклорних текстах

Abstract

(ua) Мова є одним із важливих способів віддзеркалення ворожої агресії. За допомогою лінгвальних засобів можна не тільки інформувати суспільство про події в рамках збройного конфлікту, але й створювати тексти, що стануть дієвим засобом опору, а саме допоможуть руйнувати ворожі смисли та формувати власні ціннісні орієнтири. Особливо такі риси притаманні текстам постфольклорних жанрів (анекдотам, жартам, віршам тощо). Лінгвальні засоби відбиття воєнної тематики в таких текстах поки що маловивчені. Це визначає актуальність вибраної теми. Метою статті є дослідження особливостей мовних засобів віддзеркалення російської збройної агресії в текстах українських постфольклорних жанрів. Для цього важливо встановити типові наративи, за допомогою яких висвітлено збройне протистояння, визначити семантичні та структурні аспекти мовних одиниць, асоціативно пов’язаних із темою війни, а також з’ясувати особливості впливу таких мовних засобів на формування громадської думки. У процесі аналізу текстів виділено такі три типи наративів, що віддзеркалюють збройний конфлікт на Донбасі, як наратив боротьби; наратив знецінення ворожих смислів; наратив знущання над діями ворога. Встановлено, що важливим засобом формування наративу боротьби є лексеми та сполуки слів зі спонукальною семантикою. Знецінення ворожого інформаційного впливу вдається досягнути шляхом використання засобів, що створюють комічний ефект, а саме вживання слів зі знеособлювальною семантикою на позначення ворога; змалювання поширених фейків російської пропаганди як складової частини реальної дійсності. Також поширеним є прийом маркування окупованих територій словами з негативною семантикою, що дає можливість переконати суспільство захищати свою землю, аби уникнути таких явищ. Знущального ефекту вдається досягти шляхом вживання трансформованих гасел та антитези, які змальовують абсурдність дій ворога.

(en) Language is one of the important ways to reflect hostile aggression. With the help of linguistic means, it is possible not only to inform the public about the events of the armed conflict, but also to create texts that will become an effective means of resistance: they will help to destroy hostile meanings and form their own values. Such features are especially characteristic of the texts of post-folklore genres (anecdotes, jokes, poems, etc.). Linguistic means of reflection of military theme in such texts are still poorly studied. This determines the relevance of the chosen topic. The purpose of the paper is to investigate the peculiarities of linguistic means of reflecting Russian armed aggression in the texts of Ukrainian post-folklore genres. For this reason, it is important to establish typical narratives that highlight the armed confrontation, to determine the semantic and structural aspects of linguistic units associated with the theme of war, as well as to clarify the impact of such linguistic means on public opinion. In the process of texts’ analysis, three types of narratives are identified that reflect the armed conflict in Donbass: 1) struggle; 2) devaluation of hostile meanings; 3) mockery of the enemy’s actions. It is established that an important means of forming the narrative of struggle are lexemes and combinations of words with incentive semantics. Devaluation of hostile informational influence can be achieved by using means that create a comic effect: the use of words with depersonalized semantics to denote the enemy; depiction of widespread fakes of Russian propaganda as a component of reality. It is also common to label the occupied territories with words having negative semantics, which makes it possible to persuade society to defend the land in order to avoid such phenomena. The mocking effect can be achieved by using transformed slogans and antitheses that depict the absurdity of the enemy’s actions.