Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/4840
Назва: | Мова передвоєнного дискурсу: лінгвістичні засоби створення ворожих образів і символів (на прикладі російсько-української інформаційної війни) |
Автори: | Кирилюк, Ольга Леонідівна |
Ключові слова: | мова ворожнечі сема семантика конотація інформаційна війна дискурс |
Дата публікації: | 2019 |
Бібліографічний опис: | Кирилюк О. Л. Мова передвоєнного дискурсу: лінгвістичні засоби створення ворожих образів і символів (на прикладі російсько-української інформаційної війни) / Ольга Леонідівна Кирилюк // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». – 2019. - №43 (5). – С. 71–74. URL: http://vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v43/part_5/21.pdf doi:10.32841/2409-1154.2019.43.5.19 |
Короткий огляд (реферат): | (ua) У статті досліджено мовні засоби розпалю-вання міжнаціональної ворожнечі в роки, що передують російській збройній агресії проти України 2014 року. Про-ведений аналіз дає підстави зробити висновок, що росій-ська пропаганда заздалегідь готувала суспільство до війни з Україною, використовуючи «мову ворожнечі». Робило-ся це шляхом нанизування на образ України й українця асоціатів за допомогою лексем із негативними конотаці-ями. Зокрема, у 2005 році в період звичної «газової вій-ни» російський президент використав жаргонну лексику: «Україна тирить газ». Лексема «тирить» надає зниже-ного відтінку контексту, прирівнюючи державу до дрібно-го злодія й компрометуючи її на міжнародній арені. Так само ще до початку збройної агресії введені в інформацій-не поле терміни «фашисти» й «укропи» як синоніми до тноніма«українці». У 2008 році в інформаційний простір потрапляють тези про поділ України. Ця ідея нав’язува-лася шляхом використання таких слів і словосполучень, як «останній етап», «дві України», «два народи», «роз-пад», «недоєвропейці», «малороси», «половина народу», «агонія», «держава, яка не відбулася» тощо. Ненависть розпалювалася також за допомогою мистецтва, зокрема й кіно, у якому стосовно українців використовувалися такі слова і фрази: «фашист», «русофоб»,«бойовики Банде-ри», «головорізи», «вирізали цілі хутори й села», «зарпла-та з Берліна». Так само мінялося сприйняття звичних для росіян образів українських поетів, у тому числі й Т. Шев-ченка. Щодо нього також використано поняття «фашизм», «нацизм», що є абсурдним навіть із погляду історичних умов. Для виправдання анексії територій інших держав пропагандистами створений термін «кордони цивілізації» на противагу поняттю «кордони держави». Отже, росій-ська пропаганда заздалегідь формувала образ ворога в майбутній війні, що свідчить про давно вибудовані плани агресії проти України. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/4840 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові видання каф-ри української філології та журналістики |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Мова передвоєнного дискурсу лінгвістичні засоби створення ворожих образів і символів.pdf | 390,15 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.