Образ жінки-борця в поезії Олени Теліги

Abstract

(ua) Оригінальне бачення ролі жінки у боротьбі за національну свободу презентує творчість Олени Теліги – української діаспорної письменниці. Доробок авторки тісно пов'язаний із празькою школою – спільнотою митців, котрі емігрували до Європи в першій половині ХХ ст. Письменники цього літературного кола у своїх художніх та публіцистичних текстах плекали ідеї націоналізму, наголошували на потребі формування дієвого українця, людини чину, здатного захищати й будувати незалежну державу. Ліричні й публіцистичні твори Олени Теліги також актуалізують ці проблеми. Авторка вважала, що місія жінки в боротьбі за державний суверенітет – стати для чоловіків-воїнів другом, моральною підтримкою, а за потреби також взяти зброю до рук. Художня творчість письменниці має феміністичне звучання, однак погляди авторки на роль і місце жінки у суспільстві не до кінця суголосні з ідеями філософії фемінізму. Статтю зосереджено на аналізі поезій Олени Теліги «Мужчинам», «Відповідь», «Вечірня пісня», «Вечір», «Я руцi, що била, –не пробачу…», «Чекає все: і розпач, і образа». Дослідження цих творів із позицій фемі-ністичної критики засвідчило, що їхня лірична героїня – це ніжна і ласкава жінка, що є життєдайною силою для чоловіка-воїна, захисника держави. Водночас вона морально сильна та вольова особистість, здатна у критичний час узяти до рук зброю й мужньо боронити на рівні з чоловіком свій край. Жінка в поезії авторки готова пробачати своєму обранцю і світу все, окрім приниження її людської гідності. Гармонія світу в ліриці мисткині будується на ідеї паритетності у стосунках чоловіків і жінок. Ліричні твори Олени Теліги засвідчують, що авторка була націєцентричною феміністкою. Жінка в розу-мінні авторки має залишатися ніжною зі своїм чоловіком, відданою йому, а коли останньому випадає місія захищати свою державу, вона мусить стати другом і соратником у боротьбі.

(en) The original vision of the role of women in the struggle for national freedom is presented by the work of Olena Teliha, a Ukrainian diaspora writer. The work of the author is closely related to the Prague school - a community of artists who emigrated to Europe in the first half of the 20th century. The writers of this literary circle in their artistic and journalistic texts nurtured the ideas of nationalism and emphasized the need to form an effective Ukrainian, a man of rank, capable of defending and building an independent state. The lyrical and journalistic works of Olena Teliha also actualize these problems. The author believed that a woman's mission in the struggle for state sovereignty is to become a friend, and moral support for male warriors, and, if necessary, also to take up arms. The writer's artistic work has a feminist sound, but the author's views on the role and place of women in society are not entirely consistent with the ideas of the philosophy of feminism. The article focuses on the analysis of Olena Teliha's poems «To Men», «Answer», «Evening Song», «Evening», «I will not forgive the hand that beat me...», and «Everything awaits: both despair and resentment». The study of these works from the standpoint of feminist criticism proved that their lyrical heroine is a gentle and affectionate woman who is a life-giving force for a man-warrior, and defender of the state. At the same time, she is a morally strong and strong-willed person, capable of taking up arms at critical times and courageously defending her land on par with her husband. The woman in the author's poetry is ready to forgive her chosen one and the world everything, except the humiliation of her human dignity. The harmony of the world in her lyrics is based on the idea of parity in the relationship between men and women. Olena Teliha's lyrical works testify that the author was a national-centric feminist. A woman, in the author's understanding, must remain gentle with her husband, and devoted to him, and when the latter has a mission to protect his state, she must become a friend and ally in the struggle.