Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/4531
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПасічник, Наталя Олексіївна-
dc.contributor.authorРіжняк, Ренат Ярославович-
dc.date.accessioned2023-05-17T08:43:28Z-
dc.date.available2023-05-17T08:43:28Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationПасічник Н. О. Університети та суспільство на теренах України ХІХ – початку ХХ століття, або третя місія тодішніх університетів / Наталя Олексіївна Пасічник, Ренат Ярославович Ріжняк // Соціум. Документ. Комунікація. - 2022. - Випуск 15. Серія «Історичні науки». - С. 154–187. URL: https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-15-154-187uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/4531-
dc.description.abstract(ua) У статті аналізуються історичні закономірності зародження, фактори впливу, мотиви та основні форми реалізації протягом ХІХ – початку ХХ століття першими університетами Наддніпрянської України – вищими школами Харкова, Києва та Одеси – функції служіння суспільству. В ході дослідження було виявлено, що особливості започаткування взаємного впливу та перших ознак співпраці університетів Наддніпрянської України з місцевими громадами та тогочасним суспільством тісно пов’язані з процесом їх створення та з особливостями перших кроків функціонування відповідних закладів вищої освіти. Дослідження показало, що створення університетів у Харкові та Одесі диктувалося крім різного роду політико-економічними умовами яскраво вираженими бажаннями місцевих громад та адміністрацій, що були викликані стрімким соціально-економічним розвитком міст та усвідомленням необхідності забезпечення цього розвитку кваліфікованими освіченими кадрами. Рішення ж про створення університету в Києві мало виражений політико-ідеологічний характер і було прийняте після придушення Російською імперією національно-визвольного польського повстання для створення в західній частині імперії навчального закладу з метою протистояння польській освітній традиції. Разом з тим ми з’ясували, що менеджмент кожного з трьох університетів Наддніпрянської України протягом досліджуваного періоду не виявляв ініціативи у формулюванні чи складанні текстів звернень до суспільства, які давали б пропозиції щодо співробітництва з місцевими громадами. Натомість функція служіння університетів суспільству успішно реалізовувалася завдяки приватній ініціативі професорсько-викладацького складу університетів Харкова, Києва та Одеси у таких формах: а) формування «професорського стилю життя», в основі якого лежав певний «корпоративний етнос»; б) організація актових промов для науковців університетів та місцевої громадськості; в) читання публічних загальнодоступних лекцій; г) організація наукових читань; д) залучення до проведення наукових курсів вчителів та жінок; е) участь у реформуванні шкільної освіти; є) написання підручників для гімназій, училищ та шкіл; ж) організація природоохоронної, музейної та бібліотечної діяльності; з) видання наукових, науково-методичних та науково-популярних періодичних та продовжуваних видань; і) безпосередня участь у підготовці та проведенні соціально-економічних реформ.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectуніверситетuk_UA
dc.subjectНаддніпрянська Українаuk_UA
dc.subjectфункція служіння суспільствуuk_UA
dc.subjectспівробітництво з місцевими громадами, форми реалізації функції служіння суспільствуuk_UA
dc.titleУніверситети та суспільство на теренах України ХІХ – початку ХХ століття, або третя місія тодішніх університетівuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукометрія. Рейтинги



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.