Міжнародні стандарти щодо права людини і громадянина на свободу наукової творчості

Abstract

(ua) Стаття присвячена теоретичному аналізу існуючих міжнародних стандартів щодо права людини і громадянина на свободу наукової творчості та розкриттю їх особливостей. Наголошується, що основоположну роль у процесі забезпечення прав і свобод відіграють міжнародні стандарти, які полягають у визначенні пріоритетних напрямів, умов та вимог, за допомогою яких здійснюється забезпечення, охорона та ефективна реалізація прав та свобод людини та громадянина. На підставі аналізу існуючих дефініцій, визначено, що основою міжнародних стандартів прав людини, в тому числі і права на свободу наукової творчості, виступають міжнародно-правові акти, що містять правила діяльності, формулюють права, свободи та обов’язки відповідних суб’єктів. Серед міжнародних стандартів щодо права на свободу наукової творчості проаналізовано документи універсального та регіонального характеру. Серед універсальних стандартів досліджуваного права зосереджено увагу на нормах Статуту ООН, Загальної декларації прав людини та Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права. Крім того, проаналізовано окремі положення Декларації про науку та використання наукових знань 1999 року.В рамках регіонального співробітництва – Європейського простору, звернена увага на Хартію основних прав Європейського Союзу, яка гарантує свободу науково-дослідницької діяльності. Розглянуто ряд документів, що вказують на певні обмеження права на свободу наукової творчості у частині окремих предметів дослідження: Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини, Загальна декларація про геном людини і права людини. Зауважується, що міжнародні стандарти щодо права людини і громадянина на свободу наукової творчості містяться в комплексі універсальних та регіональних документів. Закріпивши право на свободу наукової творчості на світовому рівні, тим самим, було офіційно покладено відповідний обов’язок на державу. Наявність окремих обмежень щодо реалізації права на свободу наукової творчості в окремих сферах є виправданим кроком.

(en) The article is devoted to the theoretical analysis of the existing international standards on the right of man and citizen to freedom of scientific creativity and the disclosure of their features. It is emphasized that the fundamental role in the proc ess of ensuring rights and freedoms is played by international standards, which are to determine the pri ority areas, conditions and requirements through which the provision, protection and effective implementation of human and civil rights and freedoms. Based on the analysis of existing definitions, it is determined that the basis of international human righ ts standards, including the right to freedom of scientific creativity, are international legal acts that contain rules of procedure, formul ate the rights, freedoms and responsibilities of relevant actors. Among the international standards on the right to freedom of scientific creativity, documents of universal and regional character are analyzed. Among the universal standards of the studied law, attention is paid to the norms of the UN Charter, t he Universal Declaration of Human Rights and the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights. In addition, some provisions of the 1999 Declaration on Science and the Use of Scientific Knowledge are analyzed. Within the framework of regional cooperation - the European space, attention is paid to the Charter of Fundamental Rights of the European Union, which guarantees the freedom of research. A number of documents have been considered that indicate certain restrictions on the right to freedom of scientific creativity in some subjects: the Convention for the Protection of Human Rights and Dignity in the Application of Biology and Medicine, the Universal Declaration on the Human Genome and Human Rights. It is noted that international standards on the human and civil rights to freedom of scientific creat ivity are contained in a set of universal and regional documents. By enshrining the right to freedom of scientific creativity at the world level, the state was officially obliged to do so. The existence of certain restrictions on the exercise of the right to freedom of scientific creativity in certain areas is a justified step.