Дискусійні питання судової правотворчості на черговому етапі судової реформи

Abstract

(ua) У статті висвітлено дискусійні питання судової правотворчості, що набувають особливої актуальності в контексті чергового етапу судової реформи. Автором представлено історико-правову ретроспективу етапів відповідно до зміни підходів до судової правотворчості – від її прийняття до повного заперечення. Розкрито загальні ознаки судової правотворчості як одного із видів правотворчості. Представлено дискусійні питання правотворчості, які пов’язані із специфічними рисами судової правотворчості. Автор у ході дослідження пропонує відмінні доктринальні бачення судової правотворчості. При цьому акцентується, що домінуюча правова доктрина України протягом тривалого часу не дозволяла судову правотворчість. Продемонстровано що до суб’єктів судової правотворчості можна віднести тільки вищі судові органи у межах національної правової системи права, тому що вищі судові органи видають правові акти, які є обов’язковими для виконання та можуть видавати, змінювати та скасовувати норми права. Наголошено, що правотворча функція судів цілком сумісна з конституційним принципом поділу державної влади. Звернуто увагу на те, що залишаються недостатньо розглянуті процесуальні правила (які встановлюють послідовність здійснення правотворчих дій), їх тривалість у часі (моменти їх початку та завершення), процесуальні правила судової правотворчості (які визначають послідовність вчинення дій судової правотворчості). Набуло подальшого розгляду питання про співвідношення понять правотворчості та тлумачення норм права, яке остаточно так і не вирішене. Також, звернуто увагу, що остаточно не вирішеним є питання про співвідношення понять правотворчості та тлумачення норм права. Автор наголошує, що у світлі реформаційних процесів теорія судової правотворчості набуває подальшого переосмислення у особливо чутливо кризових умовах життя суспільства та сприятиме розвитку громадянського суспільства й визнанню України дійсно правовою державою.

(en) The article discusses issues of judicial lawmaking, which are of particular relevance in the context of the next stage of judicial reform. The author presents a historical and legal retrospective of the stages i n accordance with the change of approaches to judicial lawmaking - from its adoption to its complete rejection. General features of judicial lawmaking as a type of lawmaking are revealed. Discussion issues of law-making related to specific features of judicial law-making are presented. The author offers excellent doctrinal visions of judicial lawmaking during the study. It is emphasized that the dominant legal doctrine of Ukraine for a long time did not allow judicial lawmaking. It has been demonstrated that only the highest judicial bodies within the national legal system are attributed to judicial lawmaking, because the higher judicial authorities issue l egal acts that are binding and may issue, amend and repeal legal rules. It is emphasized that the law-making function of the courts is fully compatible with the constitutional principle of separation of state power. Attention is drawn to the fact that the proc edural rules (which establish the sequence of law-making actions), their duration in time (the moments of their commencement and completion), the procedural rules of judicial law-making (which determine the sequence of actions of judicial law-making) remain insufficiently considered. Further consideration was given to the relationship between the concep ts of lawmaking and the interpretation of the rules of law, which has not yet been finally resolved. It is also noted that the question of the relati on between the concepts of lawmaking and the interpretation of the rules of law is not yet fully resolved. The author emphasizes that, in the light of the reform processes, the theory of judicial lawmaking acquires further rethinking in particularly sensitive crisis conditions of life of society and will contribute to the development of civil society and the recognition of Ukraine as a truly rule of law.