Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/3210
Назва: Витоки політики заборони української мови російським урядом у XVIII столітті
Інші назви: Истоки политики запрета украинского языка российским правительством в XVIII веке
Sources of the prohibition policy of the Ukrainian language by the Russian government in the 18 th century
Автори: Гуцул, Лариса Іванівна
Гуцул, Лариса Ивановна
Hutsul, Larysa
Гуцул, Олександра
Гуцул, Александра
Hutsul, Oleksandra
Ключові слова: мовна політика
правовий статус
історія української мови
російське право періоду імперії XVIII ст.
книгодрукування
церковна цензура
Сенатський указ 1720 р.
адміністративний указ
церковнослов’янська мова
богословські книги
державна цензура
антиукраїнське спрямування
языковая политика
правовой статус
история украинского языка
российское право периода империи XVIII ст.
книгопечатание
церковная цензура
Сенатский указ 1720 г.
административный указ
церковнославянский язик
богословские книги
государственная цензура
антиукраинская направленность
language policy
legal status
history of the Ukrainian language
Russian law of the period of the empire of the eighteenth century
book printing
church censorship
Senate decree of 1720
administrative decree
Church Slavonic language
theological books
liturgical books
state censorship
anti-Ukrainian direction
Дата публікації: 2018
Видавництво: КОД
Бібліографічний опис: Гуцул Л. І. Витоки політики заборони української мови російським урядом у XVIII столітті / Лариса Іванівна Гуцул, Олександра Гуцул // Наукові записки ЦДПУ. Серія: Філологічні науки = Research Bulletin. Series: Philological Sciences / ред. кол.: О. А. Семенюк [та ін.]. – Кропивницький : «КОД», 2018. – Вип. 164. – С. 16-23.
Серія/номер: Філологічні науки;
Короткий огляд (реферат): (uk) Розвідка присвячена питанню правового статусу української мови в Російській імперії у XVIII ст. Досліджуються витоки політики обмеження і заборони української мови за часів реформ Петра І та Катерини ІІ. Запропонований історико-правовий та мовознавчий коментар на основі використання нормативно-правових актів Російської держави XVIII ст., яка будувалась за принципом загальноімперського універсалізму, дозволяє з’ясувати тенденції мовної політики російського уряду, виявити корені заборони української мови. Адже, починаючи із середини X IX ст., мовна політика Російської імперії має відверто антиукраїнське спрямування, а курс на витіснення української мови офіційно закріплюється Валуєвським циркуляром 1876р. З’ясовані особливості правового статусу української мови в І чверті XVIII ст. Дослідження Сенатського указу 1720 р. дає змогу стверджувати, що це адміністративне розпорядження мало на меті не лише встановлення цензури релігійних книг, а було одним із визначальних кроків поступового витіснення української мови російською. Також у статті розглядається правовий статус української мови в Російській імперії у другій половині XVIII ст. На основі використання нормативно-правових актів державного походження з’ясовані тенденції мовної політики російського уряду та виявлені передумови її антиукраїнської направленості, які проявилися в X IX ст. Проаналізована російська мовознавча думка другої половини XVIII ст. про українську мову, яка ґрунтувалася на тезі, що існує великоросійська мова, яка складалася з російської, української і білоруської мов (наріч). Сама українська мова сприймалася як російська, яка знаходилась під впливом польської мови. З'ясована освітня політика російського уряду другої половини XVIU ст. і встановлено, що вона мала прагматичний характер. Зроблено висновок, що з XVIII століття в Російській державі розпочинається процес формування мовної політики, який визначався як мовними чинниками, так і соціально-політичними: українська мова («малоросійська») сприймалась як один із різновидів «великоросійської»; була потреба в мові міжнаціонального спілкування в багатонаціональній державі, що призвело до маргіналізації всіх інших мов, крім російської; українська мова, як і польська, сприймалась російським урядом мовою сепаратистського руху. Цей процес знайшов своє завершення як антиукраїнський у другій половині XIX ст. Сьогодні мовні проблеми залишаються серед найскладніших у державотворенні багатьох країн світу, в тому числі й України.
(ru) Статья посвящена вопросу правового статуса украинского языка в Российской империи XVIII в. Исследуются истоки политики ограничений и запретов использования украинского языка времен реформ Петра І и Екатерины ІІ. Предложенный историко-правовой и лингвистический комментарий на основе использования нормативно-правовых актов Российського государства XVIII в., которое строилось по принципу общеимперского универсализма, позволяет определить тенденции языковой политики российского правительства, выявить корни запрета украинского языка. Поскольку, начиная со средины X IX в., языковая политика Российской империи приобретает откровенно антиукраинскую направленность, а курс на вытеснение украинского язика официально закрепляется Валуевским циркуляром 1876 г. Определены особенности правового статуса украинского языка в І четверти XVIII ст. Исследование Сенатского указа 1720 г. позволяет утверждать, что это административное распоряжение имело цель не только установление цензуры религиозных книг, а стало одним из определяющих шагов постепенного вытеснения украинского языка русским. Далее в статье рассматривается правовой статус украинского языка в Российской империи во второй половине XVIII ст. На основе использования нормативно-правовых актов государственного происхождения установлены тенденции языковой политики российского правительства и выявлены предпосылки ее антиукраинской направленности, которые проявились уже в XIX ст. Проанализирована российская языковедческая мысль второй половины XVIII ст. об украинском языке, которая исходила из тезиса, что существует великорусский язык, состоящий из русского, украинского и белорусского языков (наречий). При этом украинский язык воспринимался как русский, который находился под влиянием польского языка. Проанализирована образовательная политика российского правительства второй половины XVIІІ ст. и установлено, что она имела прагматический характер. Сделан вывод, что с XVIII столетия в Российском государстве начинается процесс формирования языковой политики, который определялся как языковыми факторами, так и социально-политическими: украинский язык («малороссийский») воспринимался как один из разновидностей «великорусского»; была потребность в языке межнационального общения в многонациональном государстве, что привело к маргинализации всех других языков, кроме русского; украинский язык, как и польский, воспринимался российским правительством языком сепаратистского движения. Этот процесс нашел свое завершение как антиукраинский во второй половине X IX ст. Сегодня языковые проблемы остаются среди самих сложных в процессе государственного строительства многих стран мира, в том числе и Украины.
(en) The article is devoted to the problem of the legal status of the Ukrainian language in the Russian Empire in the first quarter and second h a lf of the eighteenth century. An attempt was made to investigate the sources of the prohibition policy of the Ukrainian language during the reforms of Peter I and Catherine II. The proposed historical and linguistic commentary on the basis of the use of normative legal acts of the Russian state of the eighteenth century, based on the principle of universal imperial universalism, allows us tofin d out the trends of the language policy of the Russian government, to identify the sources of the prohibition of the Ukrainian language. Since the middle of the X IX century the language policy of the Russian Empire was vividly anti-Ukrainian, and the suppression of the Ukrainian language was officially estimated by the Valuev Circular in 1876. The peculiarities of the legal status of the Ukrainian language in the first quarter of the eighteenth century are revealed. The study of the Senate Decree of 1720 makes it possible to argue that this administrative order was intended not only to establish censorship of religious books, but was one of the decisive steps towards the gradual displacement of the Ukrainian language into Russian. The article deals with the legal status of the Ukrainian language in the Russian Empire in the second h a lf of the eighteenth century. On the basis of the use of legal acts of state origin, the trends of the linguistic policy of the Russian government were clarified and the sources of its anti-Ukrainian orientation, which were manifested in the XIX century. Russian linguistic point of view of the second h a lf of the eighteenth century is analyzed. The main idea of the theory was that there was great Russian language which consisted of Russian, Ukrainian and Belarusian languages (dialects). Moreover, the Ukrainian language itself was perceived as Russian, which was strongly influenced by the Polish language. The educational policy of the Russian government of the second h a lf of the XVII century is elucidated and it was fo und that it was pragmatic in nature. It is proved that since the eighteenth century in the Russian state, the process of the language policy formation was initiated in the Russian state: the Ukrainian language was perceived for a long time as the Russian language spilled by the Polish influence; there was a need for a language of universal communication in a multinational state, which led to the marginalization of all other languages except Russian. The Ukrainian language, like Polish, was perceived by the Russian government in the language of the separatist movement. This process was over as anti-Ukrainian in the second hаlf of the XIX century.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/3210
Розташовується у зібраннях:Наукові видання каф-ри української філології та журналістики



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.