До проблеми культури мовлення вчителя

Abstract

(uk) У науковій публікації представлено дослідження найтиповіших мовленнєвих помилок, яких припускаються вчителі сучасних закладів освіти. Констатуючи той факт, що мовою викладання й спілкування у таких закладах є лише державна, автор публікації зазначає найпоширеніші мовні огріхи, які наразі можна почути в українських школах. Такі помилки, звичайно, не впливають ані на методику викладання навчальних предметів, ані на саму якість їх засвоєння. Проте саме вони, спотворюючи літературну норму, призводять до казусів, непорозумінь, а подекуди й зниження педагогічного статусу вчителя. У статті як висновки пропонуються основні шляхи уникнення досліджуваного типу помилок: бездоганне знання української літературної мови; доречне використання слів, зворотів, фраз в особистому мовленні; володіння інтонаційними нормами української мови; дотримання стратегій мовного спілкування; застосування у власному мовленні форм та інтонації ввічливості; уникання менторського тону спілкування; гуманістичний метод комунікації; розуміння того факту, що мовна економія може бути не завжди доречною; прагнення бути взірцем у спілкуванні для своїх учнів та колег. Така наукова студія може слугувати своєрідним застереженням для тих учителів, які спілкуються українською мовою, проте неохайно до неї ставляться.

(ru) В научной публикации представлено исследование типичных речевых ошибок, допускаемых учителями современных учебных заведений. Констатируя тот факт, что языком преподавания и общения в таких заведениях есть только государственный, автор публикации отмечает распространенные языковые огрехи, которые сейчас можно услышать в украинских школах. Такие ошибки, конечно, не влияют ни на методику преподавания учебных предметов, ни на само качество их усвоения. Однако именно они, искажая литературную норму, приводят к казусам, недоразумениям, а иногда и снижению педагогического статуса учителя. В статье как выводы предлагаются основные пути предотвращения исследуемого типа ошибок: безупречное знание украинского литературного языка; уместное использование слов, оборотов, фраз в личной речи; владение интонационными нормами украинского языка; соблюдение стратегий речевого общения; применение в собственной речи форм и интонации вежливости; ухода от менторского тона общения; гуманистический метод коммуникации; понимание того факта, что языковая экономия может быть не всегда уместной; стремление быть образцом в общении для своих учеников и коллег. Такая научная студия может служить своеобразным предостережением для тех учителей, которые общаются на украинском языке, однако неряшливо к нему относятся.

(en) The scientific publication represents some research of the most typical speech mistakes in the Ukrainian language regularly made by the teachers of the current establishments of education. Stating the requirement that only the official national language can be the language of communication in such institutions its author lists the most widespread language drawbacks to be heard in Ukrainian schools. These mistakes neither influence the methods of teaching any classes, nor their academic impact. Nevertheless they do corrupt language standards and lead to the misunderstandings, confusion, and sometimes even some decrease in pedagogical status of a teacher. As the result some ways to avoid the studied types of mistakes have been suggested by the researcher: perfect knowledge of the Ukrainian language, proper usage of words, phrases, collocations in individual speech, mastering of the Ukrainian language intonation patterns, keeping to the strategies of the language communication; usage of the politeness formulas and intonations or didactic tone, humanistic approach to the communication, understanding the fact that language economy isn’t always appropriate, desire to be a paragon for one’s students and colleagues.