Різниця між поняттями «активний словник», «загальновживана», «міжстильова» та «емоційно нейтральна» лексика

Abstract

(uk) У статті розглянуто дефініції термінів «активний словник», «загальновживана», «міжстильова» та «емоційно нейтральна» лексика, які вказують на різні групи лексикону української мови залежно від критеріїв, покладених в основу типології. У наукових, навчальних, довідково-енциклопедичних джерелах почасти засвідчено сплутування понять, які позначають досліджувані терміни. Головну увагу зосереджено на відмінних ознаках указаних конгломератів лексем, для яких не характерні усталені, непорушні межі. Лексичні одиниці мають здатність переходити з одного розряду до іншого, змінювати семантику, виконувати різні функції, що спричинює труднощі їхньої кваліфікації, віднесення до того чи того розряду лексем, зважаючи на систему традиційних класифікаційних чинників. З метою з’ясування термінологічної спеціалізації зіставлено денотативно-сигніфікативні значення вказаних терміноодиниць, що дало змогу точнішої диференціації позначуваних ними понять, а саме: лексика активного вжитку не має ознак застарілості чи новизни; загальновживана — не обмежена професійними, територіальними (діалектними) або вузькосоціальними рамками; міжстильова — не має яскравих рис того чи того функціонального стилю; експресивно нейтральна лексика — це слова, що не мають яскраво вираженої позитивної або негативної оцінки.

(ru) В статье рассмотрены дефиниции терминов «активный словарь», «общеупотребительная», «межстилевая» и «эмоционально нейтральная» лексика, указывающие на различные группы лексикона украинского языка в зависимости от критериев, положенных в основу типологии. В научных, учебных, справочно-энциклопедических источниках отчасти фиксируется смешивание понятий, обозначаемых исследуемыми терминами. Основное внимание сосредоточено на отличительных признаках указанных конгломератов лексем, для которых не характерны устойчивые, незыблемые границы. Лексические единицы обладают способностью переходить из одного разряда в другой, менять семантику, выполнять различные функции, что вызывает трудности их квалификации, отнесения к тому или иному разряду лексем, учитывая систему традиционных классификационных факторов. С целью выяснения терминологической специализации сопоставляются денотативно-сигнификативные значения указанных терминологических единиц, что позволило более точно дифференцировать обозначаемые ими понятия, а именно: лексика активного употребления не имеет признаков устарелости или новизны; общеупотребительная — не ограничивается профессиональными, территориальными (диалектными) или узкосоциальными рамками; межстилевая — не имеет ярких черт того или иного функционального стиля; экспрессивно нейтральная лексика — это слова, которые не имеют ярко выраженной положительной или отрицательной оценки.

(en) In the scientific, educational, reference and encyclopedic sources, the confusion of the concepts is partially confirmed, the range of the specified semantics is not always precisely defined by such terms as «active vocabulary», «commonly used», «inter-style» and «emotionally neutral» vocabulary. The definitions of these terms, which indicate different groups of the Ukrainian lexicon depending on the criteria laid down in the basis of the typology, are considered. The main attention is focused on the distinctive features of the specified conglomerates of lexemes, for which absolute, inviolable, finally fixed limits are not characteristic. Accordingly, a descriptive-analytical method with observation and systematization techniques, a comparative method, and the method of contractive analysis are used. Lexemes can move from one category to another, change semantics, communicative spheres, perform various functions. For lexical-semantic paradigms, there is a constant interaction, interpenetration, interference of other languages, extra and intralingua factors, movement of lexemes from the center to the periphery, and vice versa, moving from the active vocabulary to passive, disappearance of some lexemes and emergence of others, re-actualization, terminology, determinism etc. All of this raises the difficulties of qualifying particular words, assigning them to different lexeme groups, considering the system of traditional classification factors: active or passive functioning, spheres of use, stylistic differentiation and emotional (expressive) coloring. In order to determine the terminology specialization, the denotative-significant meanings of the studied terminological units were compared, which allowed for a more precise differentiation of the notions they denote by considering the contrastive features. The vocabulary of active use has no signs of archaism or novelty. Commonly used words are not limited to narrow-professional, narrow-territorial (dialectal) or narrow-social frameworks. Interstitial or stylistically neutral vocabulary does not have bright features of a certain functional style. Expressive (emotionally) neutral vocabulary does not convey vivid positive or negative characteristics.