Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/2857
Назва: Особливості формальної організації умовного способу в українській мові
Інші назви: Особенности формальной организации сослагательного наклонения в украинском языке
The features of formal organization of Subjunctive Mood in the Ukrainian language
Автори: Нестеренко, Тетяна Анатоліївна
Нестеренко, Татьяна Анатольевна
Nesterenko, Tetyana
Ключові слова: ірреальна модальність
семантика гіпотетичності
умовний спосіб
формальна організація умовного способу
аналітично-синтетична форма
частка би
минулий час
формальная организация сослагательного наклонения
синтетическая форма с элементами аналитизма
частица бы
прошедшее время
unreal modality
semantics of hypoteticity
subjunctive mood
formal organization of the subjunctive mood
analytically-synthetic form
particle би
past tense
Дата публікації: 2018
Видавництво: КОД
Бібліографічний опис: Нестеренко Т. А. Особливості формальної організації умовного способу в українській мові / Тетяна Анатоліївна Нестеренко // Наукові записки ЦДПУ. Серія: Філологічні науки = Research Bulletin. Series: Philological Sciences / ред. кол.: О. А. Семенюк [та ін.]. – Кропивницький : «КОД», 2018. – Вип. 165. – С. 131-136.
Серія/номер: Філологічні науки;
Короткий огляд (реферат): (uk) У статті розглянуто формальну організацію умовного способу дієслова в українській мові як фактор, що впливає на функційні можливості цієї форми. Визначено, що умовний спосіб є аналітично-синтетичною формою. Базовим елементом структури є дієслівне утворення з суфіксом -в (-л), що приєднується до основи інфінітива, воно амбівалентне до граматичного часу, натомість передає лексичне значення форми. Вважати елемент ходив (би) минулим часом хибно, оскільки на рівні синхронії — це лише вияв омонімії, зумовлений тим, що в основі обох форм був дієприкметник на -лъ (-а, -о). У формах так званого «умовного минулого», які становлять поєднання умовного способу з минулим часом, як-от: ходив би був, виявляється контамінація на рівні граматики як результат схрещення форми умовного способу ходив би й форми минулого часу дієслова був. Семантику умовного способу виражає структурно складна аналітично-синтетична морфема, ядерним елементом якої виступає субморфема би (б), а другу її частину становить флексія, омонімійна до флексії минулого часу. Ця структура є носієм умовності (гіпотетичності), та концентрує в собі граматичні параметри умовного способу. Субморфема не закріплена за певним місцем у слові. Різномісність елемента би пов ’язана з його роллю в актуальному членуванні речення, тому на рівні мовлення би може ставати засобом вираження модусного компонента висловлення, який транслює додаткову інформацію, украй необхідну для формування модальної рамки речення.
(ru) В статье рассматривается формальная организация сослагательного наклонения в украинском языке как фактор, влияющий на функциональные возможности этой формы. Определено, что сослагательное наклонение является аналитически-синтетической формой. Базисный элемент структуры — отглагольное образование с суффиксом -в (-л), которое присоединяется к основе инфинитива, будучи амбивалентным по отношению к грамматическому времени, оно передает лексическое значение формы. Считать элемент ходив (би) прошедшим временем ошибочно, поскольку на уровне синхронии — это лишь проявление омонимии, обусловленное тем, что обе формы происходят от причастий на -лъ (-а, -о). В формах так называемого «сослагательного прошедшего», представляющих собой сочетание сослагательного наклонения с прошедшим временем, например: ходив би був, имеет место контаминация на уровне грамматики как результат скрещивания формы сослагательного наклонения ходив би и формы прошедшего времени глагола був. Семантику сослагательного наклонения выражает сложная по структуре аналитически- синтетическая морфема, ядерным компонентом которой выступает субморфема би (б), а вторая ее часть — флексия, которая есть грамматическим омонимом флексии прошедшего времени. Эта структура выступает как носитель условности (гипотетичности), который концентрирует в себе грамматические параметры сослагательного наклонения. Субморфема не имеет определенного места в предложении. Разноместность элемента би связана с его ролью в актуальном членении предложения, поэтому на уровне текста может становиться выразителем модусного компонента высказывания, который транслирует дополнительную информацию, крайне необходимую для формирования модальной рамки предложения.
(en) The article deals with the formal organization of the subjunctive verb mood in Ukrainian language as a factor that influences functional capabilities of this form. An analysis of various views on the structure of mood has been implemented. It has been determined that the subjunctive mood is an analytically-synthetic form. The base element of the structure is a verb formation with the suffix -в (-л), which is attached to the base of infinitive. It is ambivalent towards grammatical tense and instead conveys the lexical meaning of the form. The subjunctive mood expresses an unreal hypothetical action and it does not have a contradistinction in tenses. Forms of the subjunctive mood oriented for a foreseeable action have an independent of time meaning. The goal to convey unreal, hypothetical actions and processes is a distinctive characteristic of unreal moods, primarily the subjunctive mood. Unreality is not connected to time in any way, it is conceived beyond time. If past tenses had been a part subjunctive mood form, then the form wouldn’t be independent of time. It is erroneous to consider the element ходив (би) a past tense, because on the level of synchronization it is just a display of homonymy caused by the fact that at the base of both forms was a participle ending with -лъ (-a, -o). In the forms of the so-called “subjunctive past” which consist of a combination of the subjunctive mood and past tense, for example: ходив би був, the contamination on a grammatical level appears as a result of hybridization between the subjunctive mood form ходив би and the past tense form of the verb був. The semantics of the subjunctive mood are expressed by a complex analytically-synthetic morpheme, the nuclear element of which is represented by the submorpheme би (6), and its second half is formed by a flexion, homonymous to the flection of the past tense. This structure is a carrier of subjunctivity (hypoteticity), and concentrates in itself the grammatical parameters of the subjunctive mood. The submorphem is not fixated to a certain position in a sentence. It can be located directly after the verb. Би can be put in front of the verb. The submorpheme can be detached from the verb and be positioned in a different part of the sentence. The diversity of the element би is connected to its role in the topic and comment sentence division, which is why on the level of speech би can become a means of expressing the modus component of statement, which conveys additional information crucial for formation of the modal frame of the sentence.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/2857
Розташовується у зібраннях:Наукові видання каф-ри української філології та журналістики



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.