Структурно-семантичні особливості вживання болгаризмів у Вільшанських говірках Центральної України (на матеріалі народної географічної термінології)

Abstract

(uk) Особливості болгаризмів на прикладі народних географічних термінів Центральної України зумовлені близькоспорідненими мовними зв’язками. Будучи ізольованими від основного болгарського мовного масиву, ці говірки певний час функціонують в іншомовному оточенні, набувають його впливу – і це відображається навіть у ландшафтній лексиці. Cтруктура і семантика їх пов’язані з історичними та соціально-культурними умовами функціонування цих говірок. На семантичному рівні спостерігається явище синкретизму (як різновиди семантичної деривації), що є типовими для системи народ-них географічних термінів. Словотвірні моделі аналізованих слів доповнюють загальну картину словотвору слов’янської географічної термінології. Вивчення болгаризмів, зафіксованих у мовленні компактно проживаючих болгар у Вільшанському районі Кіровоградської області, подає цікаві матеріали не тільки для діалектології, етнолінгвістики, культурології, а й історії, географії та інших дотичних наук. Водночас такі студії є ключем до розробки загальномовної проблеми взаємодії контактуючих мовних систем.

(ru) Особенности болгаризмов на примере народных географических терминов Центральной Украины, предопределенные близкородственными языковыми связями. Будучи изолированными от основного болгарского языкового массива, этот говор определенное время функционирует в иноязычном окружении, приобретает его влияние – и это отображается даже в ландшафтной лексике. Cтруктура и семантика их связанны с историческими и социально-культурными условиями функционирования этого говора. На семантическом уровне наблюдаются явление синкретизма (как разновидности семантической деривации), которые являются типичными для системы славянских народных географических терминов. Словообразовательные модели анализируемых слов дополняют общую картину словообразования славянской географической терминологии. Изучение болгаризмов, зафиксированных в речи компактно проживающих болгар в Ольшанском районе Кировоградской области, дает интересные материалы не только для диалектологии, этнолингвистики, культурологии, а и истории, географии, а также других касающихся наук. В то же время такие студии являются ключом к разработке общеязыковой проблемы взаимодействия контактирующих языковых систем.

(en) The elucidations of the article are bolgarisms on the example of folk geographical terms of Central Ukraine. Being isolated from the basic Bulgarian language array, this manners of speaking set time function in foreign surroundings, acquires him to influence – and it is represented even in a landscape vocabulary. Manners of speaking of villages of Vil’shanskyy district of the Kirovohrad area until now were not the object of the special and integral linguistic research. However monographic research of folk geographical terminology of Central Ukrainian natural habitat of author of the article – the «Semantic features of folk geographical terminology of Central Ukraine (on material of Kirovohrad area)», article and materials of «Dictionary of folk geographical terms of Kirovohrad area» ground for the analysis of bolgarisms among the investigated material. The features of their semantics and structural registration are predefined by the closely-related language copulas. Structure and semantics them functioning of this manners of speaking related to the historical and sociocultural terms. At semantic level there is the phenomenon of syncretism (as varieties of semantic derivate) which is typical for the system of folk geographical terms. The ordformation models of analysable words complement the general picture of word-formation of Slavic geographical terminology. The study of bolgarisms, fixed in broadcasting of compact resident Bulgarians in Vil’shanskyy district of the Kirovohrad area, gives interesting materials not only for dialectology, ethnolinguistics, culturology, but also history, geography and other tangent sciences. At the same time such studios are the key to development of general language problem of cooperation of the contacting language systems. Our scientific research marks importance of more sound study of this phenomenon, and also on a necessity to spare to him the proper attention in a linguodidactic process.