Усний переклад: соціологічний погляд

Abstract

(uk) Поруч з лінгвістичним та семантичним напрямками в перекладацьких дослідженнях слід назвати ще й соціологічний, це коли переклад досліджується із соціологічного погляду, тобто не з позиції взаємовідносин різномовних текстів чи мовних систем, а з погляду взаємовідношення людей у процесі перекладу (актуальність). У нашій розвідці вихідними ідеями для розгляду соціологічного напрямку слугують чотирнадцять правил, які виробилися з перекладацького досвіду автора та багатьох інших усних перекладачів і на які, на нашу думку, слід постійно наголошувати при навчанні усному перекладу. Слід відмітити, що «правила для усного перекладача» (об’єкт), як і вся теорія перекладознавства, створилися у відповідь на потреби практики: професія усного перекладача, як бачимо, стала наразі масовою, і тому цьому видові перекладу, як і іншим, потрібно навчати. При викладанні навчальної дисципліни Усний двосторонній переклад ви, очевидно, помітили що під час роботи в кабінах при послідовному перекладі, при перекладі з листа, якісні усні переклади роблять студенти, які мають середні і навіть слабкі знання іноземних мов, і навпаки, студенти, які на високому рівні володіють мовами, виявлялися нездатними до такого роду перекладацької діяльності. З цього випливає, що тут недостатньо вміння більш- менш повної та точної передачі смислу іншою мовою, потрібно ще й засвоїти основні правила усного перекладу. Усний переклад та основні його «правила» ми відносимо до професійного перекладу (предмет), під яким розуміємо переклад, спрямований на підтримку комунікації між учасниками ситуації мовлення; а переклад, який спрямований виключно на створення тексту, що максимально передавав би семантику всіх слів, які складають зміст цього тексту, ми будемо називати навчальним перекладом.

(ru) Наряду с лингвистическими и семантическими направлениями в переводческих исследованиях следует назвать и социологические, когда перевод рассматривается с точки зрения социологического аспекта, то есть не с позиций взаимоотношения разноязычных текстов или языковых систем, а с позиции взаимоотношения людей в процессе перевода (актуальность). В нашем исследовании исходными идеями для рассмотрения социологического направления являются четырнадцать правил, которые выработаны исходя из переводческого опыта автора и многих других устных переводчиков и которые, как мы полагаем, следует постоянно отмечать при обучении устному переводу. Следует отметить, что «правила для устного переводчика» (объект), как и вся теория переводоведения, были созданы в ответ на необходимость практики: профессия устного переводчика, как видим, стала теперь массовой, и этому виду перевода, как и другим, необходимо обучать. В процессе обучения учебной дисциплины Устный двусторонний перевод вы, очевидно, заметили, что во время работы в кабинах при последовательном переводе, при переводе с листа, качественный устный перевод делают студенты, которые имеют средние и даже слабые знания иностранных языков, и наоборот, студенты, которые владеют языками на высоком уровне, оказываются неспособными к такому роду переводческой деятельности. Из этого следует то, что здесь недостаточно умения более-менее точной передачи смысла другим языком, необходимо также освоить основные правила устного перевода. Устный перевод и его основные «правила» мы относим к профессиональному переводу (предмет), под которым подразумеваем перевод, направленный на поддержание коммуникации между участниками языковой ситуации; а перевод, направленный исключительно на составление текста, который максимально передавал бы семантику всех слов, составляющих содержание этого текста, мы будем называть учебным переводом.

(en) Apart from linguistic and semantic approaches in translation studies there is also a sociological aspect which presupposes translation research from the point of view of sociology which is based on interrelations of people (topicality) in the process of translation, but not on texts or language systems. Our survey takes its ground on the fourteen rules formed by interpreting experience of the numerous interpreters as well as of the author of this article. In our opinions these rules should be constantly in the highlight of the interpreters training. One cannot fail but mention that “rules for interpreters” (subject matter) as well as the whole theory of translation studies have been created to meet the demands of practical activity. The profession of the interpreter has become widespread, so this kind of translation, as all others, needs to be professionally trained. While teaching two-way interpreting I have noticed that good translations in interpreter’s booths or unprepared ones are done by students with average and below-average knowledge of foreign languages. On the contrary, students who can boast of advanced knowledge turn out incapable for this particular kind of translator’s activities. Thus, one may claim that skills of precise rendering of sense in translation / interpreting are not enough and other rules of interpreting have to be taken in consideration. Interpretingand its main “rules”make the component of professional translation ( scope of the study) which I define as translation aimed at communication support between speech situation participants. At the same time translation which is aimed exclusively at the creation of the text rendering the semantics of all sentences which make up the content of this text to full extent will be called training translation.