Wechselseitgkeit vonkulturen: translation und rezeption

Abstract

(uk) Активне духовне відродження українського народу, зумовлене новим суспільно-правовим статусом України як незалежної, суверенної держави, припадає на останні десятиріччя ХХ– початок ХХІ століть. Воно сприяло усвідомленню національної ідентичності і водночас викликало нагальну потребу переосмислення процесу входження кращих надбань української культури у свідомість близьких і віддалених народів Східної, Центральної та Західної Європи. З цього погляду особливої уваги заслуговує проблема німецькомовної рецепції української літератури, з’ясування як її контактно-генетичних зв’язків зі світовим літературним процесом, так і виявлення й окреслення координат, що набули сталої величини – перекладацької традиції в контексті переємності літературного досвіду – в системі української діаспори. Вивчення процесу взаємодії літератур споріднених(слов’янських) і неспоріднених(німецькомовних) народів постає одним з найбільш плідних дослідницьких напрямків у сучасній філологічній науці. З ним органічно пов’язана проблематика засвоєння літературного досвіду крізь призму втілених у ньому концепцій взаємодії різних культурних явищ, тенденцій, закономірностей, традицій. Ідеться про національне, з одного боку, і глобальне значення цієї парадигми – з іншого, що визначає рівень необхідності природної рецепції художньої спадщини найбільш активних носіїв тієї чи іншої культури. За природних умов відбувається таке результативне сприйняття фактів та подій, коли процес рецепції містить орієнтацію на системну інтерпретацію, що єодним з максимально активних шляхів збагачення гуманістичного змісту кожної національної літератури. Цей напрямок є виявом не тільки інтенсивності чину, тобто дієвості, але й плодотворної її констатації –домінанти перекладу.

(ru) Активное духовное возрождение украинского народа, обусловленное новым социально-правовым статусом Украины как независимого, суверенного государства, припадает на последнее десятилетие ХХ – начало ХХІ столетий. Оно способствует осознанию национальной идентичности и в то же время вызвало неотлагательную потребностьпереосмысленияпроцесса вхождения лучшего наследия украинской культуры в сознание близких и отдаленных народов Восточной, Центральной и Западной Европы. По этому вопросу особого внимания заслуживает проблема немецкоязычной рецепции украинской литературы, определение как ее контактно-генетических связей с мировым литературным процессом, так и выявление и характеристика координат, которые стали постоянными величинами – переводческими традициями в контексте преемственности литературного опыта –в системе украинской диаспоры. Изучение процесса взаимодействия литератур родственных (славянских) и неродственных (немецкоязычных) народов становится одним из наиболее плодотворных направлений в современной филологической науке. С ним органично связана проблематика освоения литературного опыта сквозь призму воплощенных в нем концепций взаимодействия различных культурных явлений, тенденций, закономерностей, традиций. Речь идет о национальном, с одной стороны, и глобальном значении этой парадигмы – с другой, которая определяет уровень необходимости естественной рецепции художественного наследия наиболее активных носителей той или иной культуры. В естественных условиях происходит такое результативное восприятия фактов и событий, когда процесс рецепции вмещает ориентацию на системную интерпретацию, что является максимально активным способом обогащения гуманистического содержания каждой национальной культуры. Это направление является проявленим не только интенсивности способа, или действенности, но и плодотворной констатации –доминанты перевода.

(en) Da die Begegnung mit fremden Traditionen bzw. Kulturen heute im Sinne der europäischen Einigkeit und nicht zuletzt in Verbindung mit der humanistischen Verpflichtung zu einer dringenden Notwendigkeit wie nie zuvor alltäglich geworden ist, so ist die Frage des systemhaften Studiums der interkultureilen Wechselbeziehung von verschiedenen Völkern in Vergangenheit und Gegenwart über das theoretische Interesse der wissenschaftlichen Forschung an diesem Gegenstand hinaus von aktueller Bedeutung. In diesem Kontext ist die zunehmende Entwicklung der kulturellen Wechselseitigkeit zwischen den Ländern Europas, darunter zwischen den Völkern der Ukraine, Polens, Österreichs und insbesondere Deutschlands vom bleibenden Wert. Hervorzuheben ist jene Tatsache, dass sich in der Ukraine nach demTag der Unabhängigkeitserklärung eine veränderte Lage ergeben hat, die qualitativ neue Schritte zum demokratischen Werdegang des neuen Staates auf der Landkarte Europas erfordert. Und eine wesentliche Voraussetzung ist eine weitere Vertiefung des allgemeinen Wissens um die Rezeption slawischen und darüber hinaus ukrainischen Kulturgutes in westeuropäischen Ländern, insbesondere in Polen, Österrech und Deutschland. Während aber z.B. das russische bzw. polnische Kulturerbe durch die deutsche Slawistik in beachtlichem Umfang erschlossen wurde, kann dies für die beiden ostslawischen Völker, d.h. Ukrainer und Belorussen, noch nicht im vollen Umgang gesagt werden /Aktualität/. Worum handelt es sich, wenn die Rede über die Rezeptionsproblematik ist? Gemeint ist ein insbesonders wichtiger Faktor der Wechselwirkung von nationalen Literaturen, der in der Gegenwartsepoche zu einer der bedeutendsten Gesetzmässigkeiten des geistigen Verkehrs zwischen den Völkern der Welt geworden ist. Es geht also um eine objektive Dominante der interliterarischen Wechselwirkung, die im grossen Masse die Qualität der Aufnahme und Bewertung eines Originalwerkes in der Zielsprache bzw. die Eigenart der Rezeptionspraxis bestimmt /Objekt/. Die konkreten Schwerpunkte des gesamten Problems können in einer Kurzfassung durch die Schlüsselbegriffe charakteresiert werden /Gegenstand undAufgaben/ und zwar: 1) Theorie der Interpretation; 2) Phasen der Rezeption; 3) Textanalyse, d.h. die differenzierten Wertungs- und Interpretationsvorgänge, darunter a) Wahrnehmung; b) Nieveau der Rezeptionserwartung; c) künstlerische Neuerung; 4) Rezeption als eine Dominante der interliterarischen Wechselwirkung und ihre Stellung im Prozess der internationalen (wie etwa europäischen) Kulturgemeinschaft mit Bezug auf die konkreten Kategorien der künstlerischen Kommunikation. Dieser Fragenkomplex ist organisch mit der Systemhaftigkeit der vergleichenden Analyse von wesensbestimmenden Werken einer nationalen und in unserem Zusammenhang –der ukrainischen Literatur verbunden, d.h. von ihren hervorragenden Werken. Schlüsselwörter: ukrainische Literatur, Kultur, Translation, Rezeption, Wechselseitigkeit, Systemhaftigkeit, ukrainisches Kulturgut, interliterarische Wechselwirkung, geistiger Verkehr. The vibrant spiritual rebirth of the Ukrainian nation provided for by the new social and legal status of Ukraine as an independent sovereign country became obvious in the late decades of the 20th – early 21st centuries. It has facilitated national identity awareness as well as caused the necessity to re-think over the process of the better Ukrainian culture gains implementation into the minds of closer and farther peoples of the East, Central, and West Europe. This perspective highlights the issue of the Ukrainian literature German reception as well as establishment of its contact and genetic relations with the global literary process, stable coordinates, i.e. tradition within the literature experience continuity context, in the special way.The research of the literatures interaction process for the related (Slavic) and non-related (Germanic) peoples is one of the most fruitful fields of academic research in the contemporary philology. The issues of the literary experience perception through the prism of interaction concepts for various cultural phenomena, trends, regularities, traditions implemented in it have been naturally entangled with it. This paradigm has both national and international significance which defines the level at which natural humanitarian heritage reception is necessitated by the most active bearers of this or that national culture. Under naturalconditions facts and events are perceived efficiently when it is systemically interpreted, one of the most active ways to enrich humanistic content of every national culture. This trend does not only qualify intensive character, its effectiveness, but also its fruitful statement, the dominant of translation.