Особливості художнього світу Е.Т.А. Гофмана: методичний аспект

Abstract

(uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості німецького письменника Е.Т.А. Гофмана в курсі шкільної програми. Літературна спадщина відомого романтика викликає великий науковий інтерес, адже коло проблем, що порушені у художніх творах митця, не втратила своєї актуальності і в наш час. У його складній та багатогранній творчості провідними залишаються теми митця і мистецтва, особливе місце у духовному світі Гофмана займає музика, яка увійшла в його життя як велика таємниця буття. Автор статті, розглядаючи особливості художнього світу німецького романтика, наголошує на специфічному поєднанні елементів реальності із фантастичною грою авторської уяви. Люди у фантасмагоричному світі Гофмана поділяються на дві категорії: щасливих філістерів та мрійників, «ентузіастів», «справжніх музикантів», які не вміють і не хочуть жити за законами міщанського світу. Аналізуючи поетику творів Гофмана в статті пропонується визначити зміст термінів: іронія, гротеск та фантасмагорія. До розгляду пропонується відома сатирична казка «Малюк Цахес» (1819) як одне із найкращих гротескно-сатиричних зображень німецького суспільства початку Х1Х століття. У статті окреслено основні етапи роботи із художнім текстом, зокрема, визначення проблематики, жанрової природи (казка нових часів), особливості художньої структури (принцип двосвіття), аналіз ключових епізодів твору.

(ru) В статье предложена модель изучения творчества немецкого писателя Е.Т.А. Гофмана в курсе школьной программы. Литературное наследие известного романтика вызывает большой научный интерес, поскольку проблематика его призведений актуальна и сегодня. В его сложном и многогранном творчестве ведущими остаются темы художника и искусства, особенное место в духовном мире Гофмана занимает музыка, которая вошла в его жизнь как большая тайна бытия. Автор статьи, рассматривая особенности художественного мира немецкого романтика, отмечает специфическое сочетание элементов реальности с фантастической игрой авторского воображения. Люди в фантасмагорическом мире Гофмана деляются на две категории: счастливых филистеров и мечтателей, "энтузиастов", "настоящих музыкантов", которые не умеют и не хотят жить по законам мещанского мира. Анализируя поэтику произведений Гофмана в статье предлагается определить содержание терминов: ирония, гротеск и фантасмагория. Особенное место в творчестве немецкого романтика занимает сатирическая сказка "Малыш Цахес" (1819) как одно из наилучших гротескно-сатирических изображений немецкого общества начала Х1Х века. В статье определены основные этапы работы с художественным текстом, в частности, проблематика, жанровая природа (сказка новых времен), особенности художественной структуры (принцип двоемирия), анализ ключевых эпизодов произведения.

(en) This paper offers a model for studying the works by German writer E.T.A. Hoffman within the school curricula. The literary heritage of the famous Romantic writer is of great scientific interest, since the subject matters addressed in the writer's literary works have not lost their relevance until now. The artist and the art remain the leading subject matters in the writer's complex and multilayered creative work, with a special place in Hoffman's spiritual world occupied by music that came into his life as the great mystery of being. The present author, giving consideration to the German romantic writer's artistic world, places the emphasis on the specific combination of elements of reality with a flight of the writer's imagination. Due to the braiding of romantic dreams and everyday life, the reality throughout the pages of the writer's works took on ironic, grotesque and fantastic overtones. The people in Hoffmann's phantasmagoric world are divided into two categories: happy philistines and dreamers, "enthusiasts", "real musicians", who cannot and do not wantto live by the laws of the petty bourgeoisie world. Analyzing Hoffman's poetic manner, this paper suggests that the following terms be defined: irony, grotesque and phantasmagoria. Reviewed in this paper is a well-known satirical fairy tale Klein Zaches, genannt Zinnober(1819), as one of the best grotesque and satirical depictions of the German society of the early 19th century, where Hoffman in fantastic form demonstrates the social mechanism of dispossession –the appropriation of someone's work products and rewards by those, who do not actually own them; he raises the ethical and philosophical problems of good and evil, beauty and ugliness, the spiritual and the material. The paper outlines the main stages of working with an artistic text, including the identification of problems, literary genre ('a fairytale of modern times'), peculiarities of artistic structure (the idea of 'doubleness'), and provides the review of key episodes of the above mentioned work.